АТО в особистостях

15 6 (3) 8Дає друге дихання військовій техніці

У зоні проведення АТО триває робота з ремонту та відновлення військової техніки Збройних Сил України. За час проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей до строю поставлено не одна тисяча військової техніки для виконання бойових завдань. Вона здійснюється силами фахівців ремонтно-відновлювальних частин та підрозділів: простими працьовитими людьми із великим серцем та доброю душею, які дають друге дихання військовій техніці.

Один із них – командир відділення ремонтної роти броньованої техніки сержант Руслан (з метою безпеки прізвище не називаємо). Він зараз, у складі ремонтно-відновлювальної військової частини, виконує бойові завдання на Артемівському напрямку. У Збройних Силах служить з 2000 року. Спочатку була «срочка», а потім пішов на контракт. Родом командир відділення з Житомирщини. Вдома залишилася дружина та п’ятеро діточок.

– Я на Донбасі тому, що захищаю своїх дітей, горджуся ними і їхніми успіхами. Хочу для них мирного неба, – каже Руслан.

Як зізнаються ремонтники у них надто складних робіт не буває, є просто проблемна техніка.

– Машина має свій норов. Вона як і людина, не хоче щоби їй відкручували гайки – то й не дається. А ми все рівно по міліметру-сантиметру відкрутимо, відремонтуємо, нікуди вона не дінеться. Та й знову на передову відправимо, – говорить сержант.

Доводилося воїну-ремонтнику неодноразово евакуйовувати автомобільну та бронетанкову техніку, яка знаходилась на лінії зіткнення. Зокрема, у минулому році він евакуйовував з поля бою танк у пункт пошкоджених машин, як раптово почався ворожий артилерійський обстріл. У таких ситуаціях довго думати не приходиться. Газ на повну і вперед, подалі від артвогню. Техніка, якою керував не підвела. Завдання виконано успішно.

У ремонтника свій підхід до військової техніки, якою керує. – Я з машинами говорю, – зізнається Руслан. – Протру фару, постукаю по корпусу, а потім кажу: «Мій хороший, або моя хороша. Давай поїхали… Треба…» І машинка, слухається.

– Складно управляти такою технікою, – питаю.

– Легше аніж «мерседесом», якщо все добре знати, – відповідає посміхаючись Руслан.

І я розумію, що допоки є в Україні віддані своїй справі і Вітчизні люди, ми непереможні.

Василь Лабай з зони АТО, сектор «С»

Фото автора

 


Комментарии закрыты