Десантники вкрили себе славою легендарних воїнів

 

(Публікується в рамках конкурсу «Репортери АТО»)

Під час проведення антитерористичної операції на Донбасі загинуло 387 військовослужбовців високомобільних десантних військ. Серед них – 90 львів’ян. У Львові на центральній алеї військової частини 80 окремої аеромобільної бригади відбулося відкриття пам'ятника 90 львівським десантникам полеглим в АТО. У церемонії взяли участь голова Львівської обласної ради Петро Колодій, голова Львівської ОДА Олег Синютка, міський голова Львова Андрій Садовий, військовослужбовці, а також родичі тих воїнів, які загинули, боронячи Батьківщину.

Героїчна історія

80-та окрема аеромобільна бригада ВДВ Збройних Сил України — військове з'єднання аеромобільних військ України, що за організаційно-штатною структурою входить до складу Сухопутних військ України. 80-та окрема аеромобільна бригада має давню і славну історію створення. Рішучість та сміливість, патріотизм, відповідальність, взаємодопомога, згуртованість, дисципліна – провідні ознаки крилатої піхоти, яка по праву вважається гордістю ЗСУ. На рахунку бригади участь в радянсько-афганській війні, Карабаському конфлікті, Югославській війні, в миротворчих операціях в Іраку, Сьєрра-Леоне, Косово, а нині – у російській збройній агресії проти України.

Раніше бригада була полком, який був створений 1954 році в Гайжунаї у складі 7-ої повітряно-десантної дивізії. У 1956 році брав участь в Угорських подіях. У 1958 році полк нагороджено орденом Червоної Зірки. У 1960 році полк передислоковано в Баку та включено до складу 104-ої повітряно-десантної дивізії. У 1979 році полк розформовано, і на базі його кадрів у Хирові створено 39-у одшбр. У 1990 році при передачі до складу повітряно-десантних військ 39-ої одшбр переформована на 224-й навчальний центр ПДВ. У вересні 1993 року 224 НЦ ПДВ переформований на 39-у окрему аеромобільну бригаду. Згодом 39-а оаембр перейменована на 6-у оаембр і виведена до Львова. 6-а оаембр переформована у 80-й оаемп. В 2013 році начальник Генерального штабу ЗСУ генерал-полковник Замана Володимир Михайлович підписав 80 оаемп, новий штат 80-ї високо-мобільної десантної бригади, який вступив в силу з 25.11.2013.

Війна на сході України – це героїчна сторінка бригади. Пригадаємо деякі її сторінки. Вночі 1 серпня 2014 року 80-а окрема аеромобільна бригада львівських десантників, що обороняла Луганський аеропорт, завдяки розвідданим знищила велику колону бойовиків, що рухалась від Суходольська до Луганська. Українські військові влаштували засідку, і в результаті вдало проведеної операції знищили 7 танків противника, 5 БТРів, 3 установки «Град» і близько 7 машин з боєзапасом, особові втрати бойовиків також склали близько 120–150 осіб. 5 вересня бійці 80-ї аеромобільної бригади та батальйону «Айдар» потрапили у засідку між селищем Металіст і містом Щастя. 8 вересня в «часі тиші» українській владі вдалося домовитися із бойовиками, наслідком стало повернення 40 тіл загиблих українських вояків, серед них із батальйону «Айдар» та десантників 80 окремої аеромобільної бригади. Опізнані тіла загиблих відправили додому. 28 неідентифікованих тіл військових поховали у Старобільську.

У ніч з 13 на 14 жовтня 2014-го біля села Сміле Слов'яносербського району розвідувальна група 80-ї аеромобільної бригади вступила в бій із бойовиками батальйону терористів «Дон», напад відбитий, жертв та поранених серед військових нема. 28 жовтня 2014-го з полону звільнено сімох військових 80-ї бригади, трьох волонтерів та правозахисницю. 7 листопада 2014 року звільнено з полону терористів іще 6-х бійців. Свої високі бойові якості професіоналів найвищого гатунку десантники продемонстрували в боях за визволення Донбасу, героїчна оборона Донецького аеропорту, Луганського аеропорту, штурм і утримання Савур Могили, успішні рейди по тилам ворогів, активна участь в інших операціях, що стали для кожного українця символом вийняткової мужності воїна-десантника.

Ніхто крім нас!

Нажаль не всі герої змогли повернутися з бойових завдань. В пам’ять полеглим 90 десантникам на території військової частини 80 окремої аеромобільної бригади відкрили пам'ятник, на якому викарбований девіз «Ніхто крім нас», емблему десантників, зображено десантника зі зброєю в руках та з українським прапором. Викарбовані написи: «Захисник вітчизни. Пам’яті Героїв, які загинули вірними присязі, народу, Україні. Ми б’ємося за те, чому немає ціни у всьому світі – за Батьківщину. Слава Україні! Героям Слава!» Також викарбован перелік прізвищ усіх загиблих в АТО. Незважаючи на те, що війна триває майже два роки і десантники клали свої голови в різний часовий період, для рідних та близьких біль втрат над-то свіжа. Тому деколи у натовпі присутніх був чутний плач не лише дорослих, але й дітей. Багато присутніх були одягнені в чорне, тому ця урочиста подія відбувалася із притаманним гірким відтінком втрати. Указом Президента України від 23 травня 2015 р.  нагороджено орденом за мужність 3 ступеня посмертно десантника Івана Свідерського. Цю нагороду отримала мама бійця. До пам’ятника було покладено багато квітів, а освятив церемонію настоятель Львівського гарнізонного храму імені Петра і Павла отець Степан Сус.

Голова Львівської ОДА Олег Синютка промовив: «Я мав можливість побувати в розташуванні 80 бригади на сході країни. Всюди – порядок, відвага, мужність і чесність. Ви несете на собі славу наших дідів та батьків. Але так вже склалося, що наше покоління повинно створити іншу державу. Покоління повинно закарбувати в історії України символи звитяги, перемоги. Велика біда, що ми на цій дорозі не дораховуємося наших братів, батьки втрачають дітей, а діти – батьків. Але від нас залежить, щоб ті жертви були не даремними, щоб кожна краплина крові десантника, яка окропила нашу українську землю на Донеччині, Луганщині повернулася зброєю проти ворога. І щоб нашими зусиллями, нашею волею до перемоги, вміннями та здібностями в решті-решт замайорів український прапор на українсько-російському кордоні. І кожен, хто зазіхнеться на нашу землю знав, що в Україні є високомобільні десантні війська, які здатні захистити свою державу та народ».

Голова Львівської обласної ради Петро Колодій, зазначив, що десантники – це люди сильні фізично і морально, немов крига. І сьогодні кожен з десантників є гарантією майбутнього української держави. Коли ворог підступно прийшов на українську землю, саме десантники серед перших прийняли удар на себе. На мужність, силу, незламний характер покладається нині вся Україна. За останній рік вояки вкрили себе славою легендарних воїнів, які знаходяться на передовому рубежі за Україну. Петро Колодій висловив жаль, що не всі воїни повернулися з поля бою живими. Нажаль неоголошена, але така реальна війна приносить багато болю в українські родини. Десантники ціною власного життя рятують побратимів на полі бою. «Я щиро дякую кожному солдату, сержанту, офіцеру, генералу за патріотизм, мужність і відданість з якими ви сьогодні відвойовуєте українську землю. Впевнений, що спільними зусиллями ми повернемо мир в нашу державу. Бажаю усім хто нині захищає батьківщину  божого благословіння, мужності, непохитної віри та спокою у ваших родинах і в усій українській державі. Допоки в Україні є такі захисники, Україні бути!» — прокоментував Петро Колодій.

Міський голова Львова Андрій Садовий акцентував свою увагу на тому, що українці завжди були, є і будуть мирною нацією із сильним духом, які ніколи не нападали на чужі території, не вбивали жінок і дітей. Останні два роки є найбільш трагічнішими в історії України в цьому столітті. «Ми не знаємо якою буде завтрашня ситуація у світі та Україні. Сьогодні світ занад-то крихкий. Якщо ти хочеш спати спокійно, ти повинен мати сильну армію. Враховуючи сьогодняшню геополітичну ситуацію в світі, я переконаний, що кожний здоровий чоловік повинен вміти володіти зброєю, захистити себе, свою сім’ю, рідних. Наша держава повинна перейти до професійної армії, навченої, вишколеної, адекватно матеріально забезпеченої, щоб кожний солдат, сержант, офіцер мав гідну високу заробітну плату. Ми всі з вами чекаємо на цей день, коли наступить мир. Важко одержати перемогу, якщо в середині країні є дуже багато негараздів», — зазначив Андрій Садовий.

Львівська влада вважає своїм пріоритетом допомагати сім’ям та самим воякам,  які воюють на війні. Це не АТО, це – війна. І, на думку Андрія Садового, чим скоріше ми будемо говорити правду один одному, тим більше нас буде поважати світ. Кожна львівська родина, яка втратила годувальника, але має важкі житлові умови, повинна отримати від міста помешкання. У Львові вже розпочалося будівництво будинка для учасників АТО. Кожна родина, яка має бійця, який отримав важкі поранення, каліцтво, отримає від міста помешкання. Якщо хлопець-сирота, то посадовці обіцяють надати йому можливість де мешкати. Було би чудово, щоб подібна львівська програма функціонувала в усіх містах України. Всі вояки, які пройшли зону бойових дій, повинні мати захист і підтримку не лише словесну, але й матеріальну.

Віськова частина як може, так і підтримує своїх десантників. Так наказом командира військової частини польова пошта В 3720 про заохочення особового складу військової частини за зразкове виконання військового обов’язку оголошено подяку семи військовослужбовцям, а також вручено грамоти чотирьом воякам.

Цінним подарунком та почесним знаком «Почесний десантник» було нагороджено голову наглядової ради публічного акціонерного товариства холдингова компанія «Екодім» Володимира Артемовича: «36 років тому я 18-річний юнак прийшов в цю військову частину. Мої мрії, мрії хлопці з села, що я буду бачити землю з неба, буду стрибати, давало мені позитивні емоції. І так я прослужив в частині чотири роки, а потім 11 років служив закордоном, де я звільнився і прийняв рішення бути цивільним. Але постійно 2 серпня залишається для мене великим святом, ми зустрічаємося, спілкуємося, згадуємо наші військові будні. Я сьогодні тут зустрів товариша з яким служив і в нього загинув син-десантник з нашої частини. Я гордий тим, що маю можливість стояти перед вами. Ваш девіз «Ніхто крім нас» будуть пам’ятати не лише ваші діти, але й багато поколінь»

Рішенням наглядової ради правління холдінгової компанії на звернення командування військової частини було прийнято рішення за власні кошти вручити двохкімнатну квартиру військовослужбовцям частини. Нажаль сам господар майбутньої квартири не був присутній на урочистостях, адже воює в АТО, тому його представляла дружина Олена Скред.

Присутніх чекав ще подарунок. Сину десантника Дениса Ковальчука вручили годинник «Клинок», на якому вигравировано герб держави та лозунг «Ніхто крім вас батьки і діти». Ще 13 годинників чекають відправлення в зону АТО.

Сьогодення бригади

Користуючись можливістю, я підійшла до заступника командира військової частини польова пошта В 3720 80 окремої аеромобільної бригади полковника Володимира Шворака аби розпитатися про сьогодення десантників. Володимир Шворак розповів:

В 1996 році я закінчив Одеський інститут сухопутних військ. Потрапив у військову частину, тоді ще вона називалася 6 окрема аеромобільна бригада. І з того часу служу в частині. В нас військовослужбовці призиваються, проходять допідготовку і після того вибувають в складі штатних підрозділів в зону проведення АТО. З нашої частини багато військовослужбовців побували в АТО. Щоб оцінити, що таке війна, треба її побачити на власні очі. Це страшна річ, адже за секунду, за долю секунди гинуть люди і не один, не два, а більше. Це дуже страшно. Бойовий досвід отриманий в АТО впливає на підготовку нових кадрів. Всі питання, які відпрацьовуються на полігоні, можно перевірити реально під час бойових дій. Потребують доопрацювання в першу чергу  тактика, також озброєння, екіпірування.  

Луганський аеропорт – це героїчна сторінка історії бригади. Скажу це без зайвого пафосу. Ми утримували аеропорт фактично з квітня по серпень, аж до початку вересня. Підрозділи показали свою стійкість, підготовленість, відданість. Окрім Луганського аеропорту наші десантники виконували задачі в зоні відповідальності сектору А – населені пункти Кримське, Лисичанськ, Сокольники, а також проведення патролювання та виконання інших специфічних задач.

Нашим десантникам довелося спілкуватися з місцевим населенням. Траплялися різні випадки. На початку ставилися досить вороже, а з часом, коли відчули наслідки бойових дій, почали ставитися до українських вояків більш прихильніше. Загалом люди різні, тому і ставляться по-різному. Половина населення нас підтримує, а відсотків 25 – нейтрально і ще 25% – категорично проти. Ми однозначно переламаємо цю статистику на свою користь. Населення вже втомилося від війни та напруги.

Під час бойових дій в АТО з нашої бригади полегло 90 десантників. Ми підтримуємо зв’язок з родичами загиблих. Нажаль матеріально ми багато не можемо підтримувати, тому що в нас немає таких джерел витрат, адже ми фінансуємося з бюджету. Я досить часто чую про історію загибелі десантників, проте оприлюднювати вражаючі історії не буду. Було вручено сім орденів посмертно. Зараз знаходяться ще документи в реалізації. Більше 100 чоловік нагороджені державними нагородами – орденами за мужність, орденами Богдана Хмельницького та Данила Галицького.

Зараз бригада продовжує виконувати задачі різного плану: несення служби на блок-постах, тимчасових блок-постах, здійснення патролювання, дії в якості резерву.

Усім десантникам та їхнім родинам хочу побажати терпіння, щоб всі негаразди обходили стороною і трохи вдачі!

Інна Борисова, Всеукраїнський суспільно-політичний тижневик «Демократична Україна»


Комментарии закрыты