Дніпропетровщина боронитиметься від російських військ?

 

(Публікується в рамках конкурсу «Репортери АТО»)

Три тисячі добровольців готові стати на захист

— Пане Сергію, розкажіть, будь ласка, яка нині ситуація на Дніпропетровщині?

Сергій Мороз: Ситуація в Дніпропетровській області контрольована. Жодних надзвичайних подій немає.

 Для недопущення актів агресії на її території ще з березня створені блок-пости в усіх напрямках в’їзду, виїзду з міста та області в цілому. Їхня кількість варіювалася залежно від необхідності. Зараз кількість блок-постів становить 16. Переважна частина з них — на східному напрямку. Організовано постійне несення служби працівниками міліції, Національної гвардії, а також працівниками сил самооборони громадських формувань.

На блок-постах із підрозділів міліції несуть службу працівники ДАІ, спеціального загону міліції та батальйону патрульної служби міліції спеціального призначення. Також залучаються до несення служби працівники територіальних УМВС. У зв’язку із загостренням ситуації на сході країни створюється ще додатково п’ять блок-постів — тут теж будуть залучені зазначені сили. Окрім цього, створюватиметься зведений загін оборони. Наразі людських сил нам вистачає.

— У чому полягає особливий захист павлоградської зони?

 Сергій Мороз: Павлоградський регіон безпосередньо межує з Донецькою областю. Це перший регіон, який у разі необхідності зустрічатиме ворога. Для того, щоб бути готовими до таких подій, спеціально з правоохоронців створюється зведений загін оборони та встановлені додаткові блок-пости. Якщо раніше блок-пости були мобільними, то нині робиться наголос на їх постійності. Якщо перекриємо всі шляхи входу і відходу, то буде менше проблем нам і більше — ворогу.

— Чим Львівщина може вам допомогти?

Сергій Мороз: До дніпропетровських військкоматів без повістки прийшло понад три тисячі добровольців. Усі вони готові стати на захист області. Нам зараз не бракує людської сили. Поки що потреби в добровольцях немає. До того ж у нас чималий міліцейський гарнізон.

До¬по¬мо¬га во¬лон¬те¬рів Львів¬щи¬ни

— Пане Володимире, розкажіть про львівських волонтерів. Наскільки вони допомагають війську?

 Володимир Харчук: На території Львівської області існує понад 200 організацій, які здійснюють пошук матеріальних ресурсів, потрібних областям, що задіяні в АТО, а також іншим, яким Львівщина допомагає. Чи не найбільшу допомогу надають громадські формування. Обласна державна адміністрація Львівщини в межах своїх повноважень здійснює контроль і нагляд за подіями, які відбуваються на території області. Хочу відзначити роботу всіх громадян, які пожертвували вже чималі кошти на розвиток армії України та громадського суспільства. Львівщина чи не єдиний регіон, який відправив велику кількість своїх кращих синів, братів, чоловіків на захист України. Досвід Дніпропетровщини ми найбільше будемо використовувати в нинішніх умовах.

— Чи існує тісний зв’язок між посадовими особами Львівщини та Дніпропетровщини?

Володимир Харчук: Я особисто знаю деяких представників, радників Дніпропетровської облдержадміністрації, з якими ми найбільше спілкуємося. Живе в Дніпропетровську жінка — Тетяна Петрівна, радник голови облдержадміністрації. Вона в найтяжчий період для України допомагала. Коли почали надходити перші жертви під час проведення АТО, перейнялася долею наших хлопців зі Львівщини, які загинули. Я з нею тримав контакт. Ми переглядали фотографії загиблих і могли безпосередньо, без виїзду батьків на місце, визначати, хто ці загиблі. Тому їй окремий уклін і подяка.

— Пане Вадиме, скажіть, чим може допомогти Львівщина Дніпропетровщині?

Вадим Бакай: Дніпропетровщині потрібно буде надавати допомогу, якщо біда до них докотиться. Але Львівщина може надати допомогу всім Збройним Силам України. Треба працювати засобам масової інформації і владі над питаннями згуртування навколо ідеї захисту України. Від Збройних Сил усім волонтерам хочу низько вклонитися за роботу щодо забезпечення підрозділів, які розташовані в зоні АТО.

Але вони мають також більше контактувати зі Збройними Силами щодо інформування. Соцмережі переповнені інформацією про роботу волонтерів. Мені доводиться стикатися з великою проблемою, коли волонтери видають секретні дані своєю роботою. Після всіх прохань не показувати розміщення наших Збройних Сил, дислокацію, чисельність, вони досі продовжують публікувати таку інформацію.

 Відмінності Львівщини та Дніпропетровщини

— Які відмінності існують між Дніпропетровською та Львівською областями?

 Віталій Юрчук: Дніпропетровськ — важливий адміністративний центр Східної України. Наприкінці 2013 року тут було сформовано оперативне командування «Південь», що дозволило підняти статус міста. Поряд із цим Західне оперативне командування, яке розташовувалося у Львові, наприкінці 2013 року було переведене у Рівне. Зараз у Рівному діє оперативне командування «Північ», і тим самим Міністерство оборони України понизило статус Львова.

Дніпропетровська область розташована поруч із територією, на якій триває АТО. Якщо ухвалюється рішення про необхідність формування добровольчих батальйонів, необхідність посилювати захист Дніпропетровської області — це, схоже, свідчить про те, що, всупереч очікуванням, конфлікт може затягнутися і вийти за межі території АТО. Дніпропетровщина як один із найпотужніших промислових центрів України долучила до ініціативи також Запорізьку область, яка розглядається як можливий шлях, котрий собі прокладатиме Путін, щоб забезпечити сухопутний шлях до Криму. Дніпропетровська область володіє досить потужними ресурсами.

Існує узгоджена координована діяльність щодо захисту Дніпропетровської області на рівні державних органів влади. Приємно чути, що у Львівській ОДА збирається керівництво, громадські активісти. Як на мене, цей крок потрібно було зробити давно, але це одна з відмінностей, яка відрізняє Львів від Дніпропетровська.

— Ваша думка з приводу інформаційної кампанії?

Сергій Мороз: У Дніпропетровській області проводиться досить потужна інформаційна кампанія. Після засідання Ради оборони області поширилися в ЗМІ заяви про те, що коли ворог наважиться все-таки ступити на територію Дніпропетровщини, то в Росію повернеться досить багато вантажу «200». Певно, Путіну байдуже до сліз російських матерів, які такий «вантаж» отримують, але наше місцеве населення боронитиме рідну землю. Уже зголосилося три тисячі добровольців.

— Добровольців у війську вистачає, а яка ситуація щодо служби в міліції?

Сергій Мороз: Добровольці — поняття широке. Коли вони йдуть до військкомату під час мобілізації — це одне. Якщо доборовольці вступають до лав територіальних полків оборони — це зовсім інша річ. Щоби бути добровольцем, потрібно бути патріотом, необхідно підходити за віковим цензом та моральними якостями. Працівники міліції Дніпропетровщини несуть службу на блок-постах, в АТО та сусідніх містах, зокрема в Харкові. Добровольці, насамперед, хочуть потрапити в міліцію, адже, перебуваючи в лавах МВС, людина отримує весь соціальний пакет працівника внутрішніх справ.

 Добровольчі батальйони більше несуть втрат

— Чи потрібно продовжувати створювати добровольчі воєнізовані батальйони, чи, можливо, добровольцями потрібно поповнювати лави правоохоронців, військовослужбовців?

 Вадим Бакай: Існує юридичне формулювання — доброволець у Збройних Силах України, Міністерстві внутрішніх справ, а також доброволець у добровольчих батальйонах під різними назвами: «Донбас», «Дніпро» тощо. З юридичної точки зору, матеріально-технічне забезпечення солдатів, які перебувають у добровольчих батальйонах, не підпорядковане напряму ні Міноборони, ні МВС. Тому виникає питання стосовно надання різного роду пільг при поверненні додому військовослужбовцям або членам їхніх сімей.

У Львівській області сформовані добровольчі батальйони, які виконують завдання в зоні АТО, але вони безпосередньо підпорядковані підрозділам внутрішніх справ, а також Міністерству оборони України. Мені здається, що така форма діяльності є більш вагомою для самих воїнів батальйонів, оскільки вони можуть сподіватися на те, що їм буде надане правове забезпечення, в тому числі соціальні послуги, пільги.

Залишається відкритим законотворче питання стосовно добровольців, які проходять службу в добровольчих батальйонах. Як ми повинні їм віддячити за те, що вони достойні сини свого народу, виконують завдання, захищаючи рідну землю і нас із вами? Бо коли настане перемога, ми не зможемо одним солдатам сказати, що ви будете мати пакет соціальних послуг, пільг, а іншим — ні, адже ми не знаємо, де ви воювали, тощо. Тому вже зараз треба думати про підстави та нагородження військовослужбовців, відзначення живих героїв і увіковічнення та пошанування пам’яті загиблих. Добровольчі батальйони більше несуть втрат, у зв’язку з цим виникає питання їхнього забезпечення.

Віталій Юрчук: Складається враження, що добровольчі батальйони найбільш боєздатні, але претензії до них так само існують щодо їхньої взаємодії з підрозділами Збройних Сил України. І вже неодноразово порушувалося питання щодо узаконення цих підрозділів. Згідно з нашим законодавством, існування будь-яких збройних формувань — у компетенції Міністерства внутрішніх справ, або Збройних Сил України, або Державної прикордонної служби. Вони до цих структур не належать, значить, вони є незаконними. Тому ці питання — дуже важливі, і їх потрібно вирішувати, оскільки після закінчення війни ці підрозділи можуть набути статусу незаконних формувань, хоча для перемоги вони зробили вже багато. Це питання треба розв’язувати якомога скоріше.

Сергій Мороз: Я повністю підтримую Вадима Бакая в цьому. По-перше, слід легалізувати добровольчі батальйони, аби потім не було проблем. По-друге, спочатку ніби валимо ворога всі гуртом, а потім почнеться «перетягування каната». Тому в першу чергу слід почати із законодавчої ініціативи. Дійсно, добровольчі батальйони приєднати до МВС або Збройних Сил України.

— Ваша думка з приводу відновлення призову на строкову службу?

Віталій Юрчук: Відновлений призов на строкову службу пов’язаний із тим, що більшість наших військових частин, підрозділів відправлені в зону АТО. У пунктах постійної дислокації залишилася інфраструктура, яку необхідно забезпечувати. Це вимушений крок. Обласні військові комісаріати важко справляються з тими планами, які ставить перед ними керівництво. Як на мене, тут слід вести роботу на випередження. Обласні військові комісаріати повинні вже володіти інформацією, щоб укомплектувати перспективні військові частини на вимогу.

Вадим Бакай: Строкова служба має на увазі обов’язок кожного громадянина пройти навчання і отримати військовооблікову спеціальність. Призов на строкову службу даватиме можливість людині, яка б мала стати захисником Вітчизни, отримати облікову спеціальність, адже керувати БМП або стріляти з гармати, кулемета не так просто. Одним навчанням не обійдеться, потрібно вчитися мінімум півроку. Призов покликаний поповнити запас спеціалістів. Люди, які вже призвані із запасу, виконують завдання в зоні АТО. І їх не вистачає. Серед добровольців багато тих, які ніколи не служили в армії. Їх треба вчити, а навчати часу немає.

— Ми говорили про оборону Дніпропетровщини від ворогів. А Львівщина готова боронити свою територію?

Володимир Харчук: У Львові організовано три батальйони територіальної оборони, які частково здійснюють завдання в зоні АТО. Також на Львівщині створена Рада оборони Львівщини (відповідно в кожній області створюється така організація). Це орган, який у потрібний час візьме на себе командування частинами і територією, організацією різних укріплень тощо. Львівська область боротиметься з агресором, якщо він до нас дійде.

Історично так склалося, що саме Львівська область є тим бастіоном, котрий не зміг узяти ніхто і ніколи. Львів’яни завжди знали, як боротися, і вміли це робити. І зараз це доводять найкращі наші вояки-патріоти в зоні АТО. Як практично будемо це робити? На Львівщині є дороги, пости, об’єкти, які потребують охорони. Найважливіші об’єкти вже охороняються. Тому питань щодо оборони Львівської області не буде.

 

 Інна БОРИСОВА, Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик«Демократична Україна»


Комментарии закрыты