ДРГ бойовиків провалила «іспит» на зрілість українським військовим

…У селищі Кримське на Луганщині – порожні вулиці. Не має навіть собак та кішок. Усе, наче вимерло. А ще кидаються в очі забиті дерев’яними щитами, закриті поліетиленом вікна приватних будиночків та паркани і дахи в отворах від осколків. За ними можна вирахувати напрямок з якого вівся вогонь: зі сторони тимчасово контрольованої бойовиками т.з. «ЛНР» території. Й хоча інтенсивність обстрілів не така висока, як місяць тому, ті місцеві мешканці, які залишилися у селі ставляться до свого життя із суворою пересторогою. Єдиний гарант їхнього відносного спокою – підрозділи ЗС України. Заслоном, який не дає російським найманцям з квазіреспубліки «ЛНР» просунути далі лінію зіткнення є один з механізованих батальйонів легендарної Залізної бригади. Її військовослужбовці укріпились і міцно тримають оборону.
Командир батальйону – досвідчений офіцер Павло С. на позивний «Барс». До слова, кадровий військовий, який повернувся до армійських лав із запасу. Говорить, не міг всидіти вдома, коли Україні загрожує небезпека і гинуть кращі її сини. Його бійці ще з минулого року обороняють передові рубежі та блокпости в районі сумнозвісної Бахмутської траси.
— Нещодавно бійці одного з наших підрозділів перешкодили проникненню в тил диверсійно-розвідувальної групи противника, — зазначає комбат. – Зараз я познайомлю вас із безпосередніми учасниками тих подій.
На позашляховику висуваємось в район передової. Доріг тут немає. Є напрямки. Якщо сильна злива, місцевий жирний чорнозем перетворюється на пастку для будь-якої техніки. Але водій у комбата — справжній віртуоз – упевнено долає всі перешкоди Tarpan Honker . Польський армійський легковик підвищеної прохідності з’явився в батальйоні завдяки сприянню волонтерів і на всі сто виправдовує свою назву. Адже витривалий, як той дикий кінь, і такий же невибагливий.
Дорогою спілкуємось із водієм. Сорокорічний мобілізований солдат із радіопозивним «Хонкер» каже, що подібні за класом машини дуже необхідні у військах.
— Я за військовою спеціальністю механік-водій. Свого часу довелося послужити у десантних військах, де водив БМД. Але, вже років 20 уся робота пов’язана з автомобілями — вожу все, у чого є кермо. – каже військовослужбовець.
…Проїжджаємо відкриту ділянку місцевості. Комбат звертає увагу: «Бачите от ту лісосмугу, за полем?! За ній вже позиції бойовиків. Останнім часом вони зменшили інтенсивність обстрілів наших позиції з мінометів та ствольної артилерії. Однак, з’явилася «зеленка» і заворушилися їхні ДРГ. Ми допускаємо, що це так званий «реаліті-іспит» для виспускників розвідшколи бойовиків, яку вони влаштували в одному з населених пунктів неподалік.
Безпосередньо керував діями групи, яка зірвала плани ДРГ російських найманців військовослужбовець із радіопозивним «Даніель». 25-річний мешканець Хмельниччини — командир інженерно-саперного відділення швидкого реагування.
— Наше завдання – інженерне забезпечення позицій, на яких ми перебуваємо і недоторканість їх з боку ворога. Днями, у складі групи ми висувалися до місця спостереження. Сапери обов’язково — у складі групи, адже дорогою вивчається місцевість на предмет вибухонебезпечних предметів та мін, — розповідає «Даніель». – Ми спостерігали за місцевістю, коли один з бійців візуально визначив у районі одного з орієнтирів рух групи противника, що наближалась. Ми вийшли на радіозв’язок із командиром, який дав наказ зачекати і підпустити ворогів поближче, на відстань вогневого контакту.
Бойовиків підпустили на відстань 300-400 метрів, після чого відкрили вогонь на ураження. Наші бійці під час вогневого контакту з противником втрат не зазнали. А от противник дуже швидко відступив. На місці бою було знайдено загублені ними під час втечі боєприпаси та зброя. Опосередковані ознаки вказували на те, що серед ворожої ДРГ були важкопоранені, а може й убиті. Адже було знайдено сліди крові, декілька упаковок від перев’язувальних пакетів з товарними знаками «РФ». Але головним трофеєм став ручний протитанковий гранатомет РПГ-7 зі специфічним боєприпасом.
Комбат, досвідчений у різноманітних зразках озброєння зауважив, що сам гранатомет вироблений, якщо вірити заводським клеймам, у 1985 році. Але, його прицільні пристосування терористи дещо модернізували. Замість рідного прицілу ПГО, на ньому за допомогою планки «Пікатіні» кріпився коліматор. Цікавим виявився і постріл – реактивна граната ТБГ-7В з бойовою частиною обємного вибуху. Офіцер каже, що такі боєприпаси в Україні не виробляються.
…Настав час покидати укріплені позиції батальйону. Небо над Луганщиною затягували низькі свинцеві хмари – наближалась гроза, сповіщаючи про себе блискавицею. Бійці посилили пильність, щоб в грізному гуркоті грому не прогавити звук обстрілу зі сторони адептів «руського мира».

Володимир Скоростецький, прес-офіцер сектору «А»
кримське

DSC_0282

123

DSC_0269

DSC_0260

опорний пункт техніка

брати хонкер і дізель

даніель

DSC_0187

DSC_0184


Комментарии закрыты