ПАМ’ЯТКА «Як поводити себе, ставши заручником терористів»

Основні принципи поведінки у разі захоплення Вас заручником

 Примиріться з тим, що ви перебуваєте під повною владою терористів, які завжди можуть вас убити. Щоб зламати вашу волю, деморалізувати й принизити вас, вони застосовуватимуть різноманітні тактики – від фізичних страждань (нестача їжі, води, сну, погані умови утримання) до техніки "промивання мізків” (зокрема, переконуватимуть у тому, що влада забула про заручників, що на них "усім наплювати” тощо).

 Не падайте духом, до кінця надійтеся на сприятливе вирішення екстремальної ситуації. Отримавши інформацію про захоплення заручників, правоохоронні органи вже почали діяти і вживають всіх необхідних заходів задля вашого звільнення.

 Будьте терплячими. Час працює на заручників і тих, хто готується до їх звільнення. У той же час, не надійтеся на скоре звільнення – швидка капітуляція терористів малоймовірна. Тому підготуйтеся фізично, морально та емоційно до тяжкого випробування.

 Ваша стратегія – "прийняття та пристосування”.

 Ваша головна мета – вижити і зберегти фізичне й душевне здоров’я.

 Ваше головне завдання – зберігати самовладання, самоконтроль і самоповагу.

 Найбільш ефективний засіб, який ви можете вжити для свого звільнення – це зберігати спокій.

 Ваш девіз – "Не допускати як боягузтва, так і нерозумної бравади”.

Основні правила поведінки у разі захоплення Вас заручником :

 1. По можливості якомога швидше опануйте себе, заспокойтеся, не піддавайтеся паніці, не допускайте істеричних проявів. Емоційно неврівноважена людина, яка від страху впадає в паніку, лякає терористів своєю непередбачуваністю, і її, швидше за все, вб’ють першою.

 2. Якщо вас поранено, старайтеся не рухатися. Так ви зменшите втрату крові.

 3. Надавайте допомогу і психологічну підтримку тим, хто слабший – потерпілим, жінкам, дітям, особам похилого віку. Уникайте дратівливості та конфліктів при спілкуванні з іншими заручниками.

 4. Не ризикуйте своїм власним життям оточуючих. Не допускайте дій, які можуть спровокувати терористів на застосування зброї і призвести до людських жертв (не втікайте, не кидайтеся на терористів, не вихоплюйте зброю).

 5. Не намагайтеся умовити терористів, розчулити їх тощо. У той же час не принижуйтеся і не благайте про пощаду.

 6. Спілкуючись з терористами, не відводьте очей убік ; у той же час, уникайте прямого погляду в очі (на несвідомому рівні погляд розглядається як виклик).

 7. Говоріть спокійним голосом, уникайте викличного, ворожого тону.

 8. За необхідності виконуйте розпорядження терористів, особливо протягом перших 30-60 хвилин після нападу. Не вступайте з ними в суперечку, терпіть образи та приниження.

 9. Постарайтеся переконати терористів забезпечити вам та іншим заручникам людські умови існування.

 10. Запитуйте дозвіл на вчинення будь-яких дій (сісти, встати, попити, вийти в туалет).

 11. Для підтримання сил їжте все, що вам дають.

 12. Використовуйте будь-яку можливість для відпочинку. Стрес, у стані якого перебувають заручники, через деякий час призводить до повного нервового виснаження.

 13. За можливості дотримуйтеся вимог особистої гігієни.

 14. Старайтеся виконувати доступні фізичні вправи.

 15. Застосовуйте техніки розслаблення, спробуйте чимось зайняти інтелект (читанням, письмом, тренуванням пам’яті, розв’язуванням математичних задач тощо).

 16. Терористи зазвичай відбирають у заручників годинники, мобільні телефони, щоб ізолювати їх від зовнішнього світу. Тому при тривалому утриманні в полоні слідкуйте за часом, відмічайте зміну дня та ночі, ведіть календар.

 17. Будьте уважні. Намагайтеся запам’ятати імена (прізвиська), прикмети, голоси, особливості поведінки терористів, зміст їх розмов між собою. Ця інформація буде дуже важливою для правоохоронних органів після знешкодження терористів і звільнення заручників.

 18. Під час штурму спецпідрозділами правоохоронних органів приміщення, в якому вас утримують, негайно ляжте на підлогу обличчям униз, якомога далі від вікон і дверей. Ні в якому разі не беріть до рук зброю, кинуту терористами, інакше вас можуть прийняти за одного з них, не робіть різких рухів, відкрийте рот, на випадок застосування вибухових засобів.

 19. Більшість колишніх заручників протягом досить тривалого часу переживає пост травматичний стресовий розлад, симптомами якого можуть бути порушення сну, втрата апетиту, апатія, раптові спалахи гніву, труднощі у спілкуванні з близькими. Тому в перші дні після звільнення вам необхідно звернутися до медичних закладів за кваліфікованою психологічною допомогою.

 


Комментарии закрыты